Галлюциногенные грибы Cubensis Солнечногорск

Чувачки, ну хер ли, рассказываю вам, как я попал впросак с псилоцибиновыми грибами. В общем, я заколебался сидеть на марихуанке и перце, вдохновился переходить на что-то более экзотичное. Решил я себе закладку заказать, чтоб погоняться за кайфом. Заскочил к дилеру, он мне такое предложил – псилоцибиновые грибы. Хуй пойми, что это, но я решил попробовать, вот и запилил себе тридцатку.

Ну и в общем-то, братва, я не прогадал с этой штуковиной. Грибы оказались расслабляющими и я раз за разом ощущал какие-то ебанутые познания, чувства и идеи. Какое-то время я был циклодолен, как в другой реальности. Не то что наша серая жизнь, блеать. Я просто шлендил по своему району, слушал музыку, пыхтел и наслаждался атмосферой. Забыл о работе совсем, почти как на отпуске.

Да вот только хуйня какая-то, я увлекся этими грибами сильнее, чем ожидал. Как-то раз решил попробовать себя на работе с грибами. Взял я четверку с собой и отправился на смену. Парни, вы не представляете, как это было темно! Весь день я не знал, где я, кто я и что я делаю. Пиздец, я вроде как работал, но вроде и нет. Просто какой-то эйфорический транс, приятный и одновременно пугающий.

Ну а тут еще руководство заметило, что я не в себе. Кто вообще в себе на работе, когда ты закладку себе вколол? Меня призвали на разговор и спросили, что со мной не так. Я так дико стал циклодолить, что попал в ситуацию, где ничего не мог сказать нормального. Все носили пиздатые костюмы, а я как выглядел, ума не приложу. Казалось, что говорю через одно место, при этом моя неловкость просто срывалась и разоряла меня.

В общем, как и ожидалось, после этого эпизода меня кинули в запас. Завалил я свою работу, братва. Отрывался на полную, пока не уволили. Теперь я тут, без гроша в кармане, а еще и виноват в том, что я сам доперся до такой херни. Высался сам и нарвался на неприятности. Впервые понял, что рок-н-ролл может причинить реальный вред.

Все, пацаны, пилю вам совет – не балуйтесь с грибами, закладками и прочими горбатостями. Они тебя заберут так, что ты даже не заметишь, как западешь в тему. Лучше живи по человечески, не теряй себя в этом дурдоме.

Але, народ! Що там у вас по партіях та закладках? Збираюсь я рубати такий екстра наркотик, що аж слина піде. Не хочу просо себе прокачувати, чуйте сподіваюсь?

Отак, одного прекрасного дня я вирішила, що пора вийти зі звичних рамок та випробувати щось новеньке. Зокрема, псилоцибинові гриби – це моя нова вже закладка в житті. Я говорю, це вам не пудра або там щось інше примітивне. Але про все по порядку, давайте я вам розкажу, як саме це все сталося.

Закинувши свої початкові пошуки в інтернеті, я не очікувала такої кількості пропозицій. От це вам не будь-який звичайний хімік, ви знаєте. Ось так, роздивляючись серед зелених об'яв, я вибрала найбільш вигідну пропозицію – "Псилоцибінові гриби, перша якість. Краща ціна в місті!". Він мені до дому доставив, так що я навіть не замовляла.

Коли він до мене по прізвищу попер, видно було, що це не зовсім новак. Він мав такого чалого вигляду, наче вже накурився чимось інтересненьким. Після здачі грошей, я швидко повернулася до свого вай-фаю та розпакувала цей мій "сюрприз".

Ох, хлопці! Я замислилася, як все ж підкумарила. Якби ви бачили моє обличчя, коли я вийняла гриби з пакетика. Була там така краса, такий колір, як колорадський жук!

Щоб не загубити всю есенцію, я вирішила приготувати мушлі з цими щедрими грибами. Ну як, главний кухар у своєму пікантному надриві. Додала трішечки цибулі, часнику – вже слина пішла. А ще туди попала трошки масла, щоб це все гарно зігрілось. Та пропізнала їх таки, оті гриби – такі ріденькі, вчиняли вони хіба що втертий ефект на моє тіло та розум.

Тим часом, я облаяла свою ванну з повним розмахом. Вирішила, що досить мені бути звичайною, як всі інші. Хотілось чогось крутого, як в відео у блогерів. Та й фіг з ними, з тими блогерами – я сама можу зробити класні спа-процедури.

Діти, знаєте, моя ванна виявилась найкращим місцем для пісочниці. Там я слухала свою улюблену музику, плювала на всіх і все, і просто відчувала себе богом світу.

Наче я відкрила для себе нову сторінку в моєму житті. Кожен раз, коли я поправлялася, мені здавалося, що я здатна на все. Дивилася на своє відображення у дзеркалі та не могла повірити своїм очам – це ж істина, це царство, це абсолют.

Напевно, хтось може подумати, що я необдумана та безглузда. Але я не згодна. Я не химік, та але мої експерименти цілком вправляють моє чуття.

Тоді я згадала, що ще не випробувала кисеньну маску. Вирішила взяти свої спа процедури на новий рівень. Заскочила в аптеку, купила маску, ну і почала своє творіння.

Один з моїх друзів, також ветеран наркотичних розваг, сказав мені, що якщо хочу вижити, то маю порахувати час, скільки я збираюсь знаходитися у наркотичному оп'янінні. І ось я лежу на своєму новому шикарному дивані, підкумарена та готова відзначити найкращі миті свого життя.

Час летить, я проваляюсь в своєму світі, де немає ніяких проблем, страхів, лиш солодкий забуття. Невдовзі я починаю відчувати, що мій розум занурюється на глибину темряви, а думки стають вдвічі глибшими.

Здається, мені навряд чи вдасться убитися на наркотиці так сильно, як я хотіла. Це якщо говорити про фізичну смерть, звісно. Але відчути себе одним з тих світлих духів, які знаходяться між різними світами – ось це мені під силу.

Все вже позаду, я знаходжуся в тому стані, коли все просто хороше. Моя душа літає уночі, наче комаха навколо світла. А я знаю, що завтра все буде так само класно, бо я так само зачарована своїми закладками.

Друзі, навіть не знаю, як вас вітаю. Мабуть, найкращий спосіб – це запропонувати вам зі мною покататися на хвилі наркотичного екстазу. Але згадайте, що тут є свої правила та ризики. Дякую за увагу та пам'ятайте, що це все-таки молодіжний сленг.